< Попередня новина


ТОМУ ЩО ПТАХИ ЗАВОРОЖУЮТЬ СПОСТЕРІГАЧА

  • Автор:  Пресслужба ДП "Виноградівське лісове господарство"
  • 17.05.2020 23:29 давність новини: 11 дн.
  • Категорія: Загальні новини

Дика природа Виноградівщини привабила бьордвотчера Оксану

 

Це рельєфне і важке для вимовляння слово довелося почути зовсім недавно в  одній передачі для туристів, в якій їм запропонували стати на деякий бьордвотчерами. Порівняно недавно однойменна група появилася і в соцмережах.  Виявляється, це заняття досить популярне  у світі, й починає ставати популярним в Україні і на Закарпатті, зокрема. У нашому краї пощастило познайомитися зі справжнім фахівцем тої сфери, яку опановують зазвичай численні аматори. Звати співрозмовницю Оксана Станкевич-Волосянчук. А далі переходимо до розмови, з якої дізнаємося і про   саму пані пані Оксану, і про зміст того самого  дивовижного слова.

 

ТОМУ ЩО ПТАХИ ЗАВОРОЖУЮТЬ СПОСТЕРІГАЧА    

 Пані Оксано, будь ласка, розкажіть, що таке бьордвотчинг, як він виник, наскільки він поширений?

Бьордвотчинг  як певного роду популярний рух серед дорослих людей, які є зазвичай орнітологами-аматорами, зародився і набув свого розвитку на початку ХХ ст. Цьому посприяла, зокрема, книжка британського орнітолога та письменника Едмунда Селуса  «Спостереження за птахами» (Bird Watching). Ця книжка стала втіленням кардинально іншого розуміння того, що означає бути натуралістом. Адже впродовж століть натуралісти збирали колекції яєць, опудал тварин, жуків тощо, вилучаючи їх з природи. Едмунд Селус був противником полювання на птахів та збору яєць заради створення музейних експонатів. Він пропагував вивчення птахів через спостереження за ними, за їхніми звичками, харчовими вподобаннями, шлюбними іграми. Успішно «колекціонувати» можна свої спостереження, враження чи фотографії побачених птахів.

    Чому цим захоплюються тисячі людей? Людина просто спостерігає, як пташка летить, клює щось на дереві, озирається і  задля цього чомусь витрачають час, купляють дорогий фотоапарат… Чому? Де там той наркотик?

Птахи – найпомітніші, наймобільніші та найяскравіші представники тваринного світу. Серед птахів наших широт є багато надзвичайно гарних та яскравих видів, таких,  як рибалочка голубий, одуд чи бджолоїдка. Вони заворожують спостерігача. Так само серед птахів чимало видів, які вражають вищою нервовою діяльність, яка зумовлює їхню поведінку, здатність навчатись. Наприклад, це воронові види птахів. Можна з цікавістю спостерігати, як грак тестує різні способи, щоб розколоти горіх. Або за сойкою, яка здійснює різні імітаційні рухи, щоб заплутати й приховати від тих, хто за нею спостерігає, де вона заховала жолудь.

 

 

       Який у вас досвід бьордвотчингу? Хто вас залучив до цієї справи?

Я професійний орнітолог, вивчаю птахів зі студентських часів. Навчалася в Ужгородському державному університеті, наукову ступінь кандидата біологічних наук мені було присвоєно вченою радою Чернівецького національного університету ім. В. Стефаника.

 Мій науковий інтерес полягає у вивченні угруповань птахів відповідних біотопів та адаптаційних змін в структурі цих угруповань в залежності від різних впливів, передусім антропогенних. Але я, як і всі бьордвотчери, також «колекціоную» різноманіття видів

 

 

     Що ви дізналися про характер, «розум» птахів, про якісь відкриття у їх житті. Може щось здивувало.

Так, птахи можуть дивувати і загадувати загадки. Цього поки-що не трапилась особисто зі мною, але справді, чим більше ми дізнаємось про птахів, тим більше може здаватись, що ми про них нічого не знаємо. Наприклад, мене вразила нещодавня доповідь мого львівського колеги Андрія Бокотея, який разом з командою більше десятка років вивчає лелеку чорного за допомогою фотопасток. Саме цей метод дозволив зазирнути у шпарину лаштунків лелечого приватного життя й зробити одразу кілька відкриттів. Наприклад, одна пара може мати кілька гнізд, тож кількість гнізд аж ніяк не свідчить про кількість пар. До сьогодні ми мали завищені дані про чисельність лелеки чорного в Україні і зараз ця цифра відкоригована. Також стало відомо, що в посушливий рік, коли недостатня кормова база для цього виду, пара навіть не приступає до розмноження.

І на останок: лелеки старанно захищають свої гнізда від непроханих гостей. Однак фотопастки неодноразово фіксували у гнізді лелек, окрім господарів, ще одну чи дві особини. Господарі з ними не билися, не виказували незадоволення чи занепокоєння. Вони ґречно кланялися один одному, як це прийнято вітатись у лелек. Хто ці особини? Дорослі діти? Брати? Сестри? Чому вони прилітають у «чуже» гніздо? Це поки-що загадка.

Де ви встигли побувати як бьордвотчер?

Мені у цьому сенсі поталанило. Я мала можливість бачити і фотографувати птахів Північної Америки, американського узбережжя Тихого та Атлантичного океанів. Там, під час спеціальних виїздів, мені пощастило бачити пеліканів бурих, квака зеленого, різноманіття видів родини мартинових, серед яких особливо екзотичним був водоріз.

Цікавими для бьордвотчерів є лагуни Адріатичного моря. Саме тут мені пощастило побачити та сфотографувати різноманіття куликів, які в Україні є червонокнижними, пелікана кучерявого, фламінго рожевого, крячка малого, баклана малого, коровайку, дерихвоста лучного, пісочника морського. Це все досить рідкісні види в Україні, більшість – червонокнижні. Цього року ми з сім’єю планували знову навідатись в лагуни Албанії, а також зупинитись на кілька днів в Чорногорії на Скадарському озері, яке славиться різноманіття птахів. Але через пандемію залишимось дома.

 

    Скільки видів птахів на Закарпатті, яке взагалі «поголівя»?

Вважається, що орнітофауна області налічує 233 види птахів. Ця цифра може коливатись, як в більший, так і в менший бік. Є види, які вже понад півстоліття тут ніхто не бачив, наприклад, стінолаз. В свою чергу на територію області проникають інвазійні види, добре пристосовані до антропогенних змін, готових освоїти нове середовище проживання. Те саме і з чисельністю. Це найважчий показник для оцінювання. Особливо коли мова йде про масові види, як горобець хатній, голуб сизий. Навіть оцінка рідкісних видів може бути неточною, як я вже розповідала на прикладі лелеки чорного. Насправді орнітофауна Закарпаття є дещо недовивченою через брак фахівців. Професійних орнітологів одиниці, аматорів також. Разом порахувати забагато буде пальців обидвох рук. Нам дуже потрібно розвивати бьордвотчинг. Як це є у країнах Західної Європи, де аматорами якісно обстежено кожен гектар.

Як впливає на життя птахів «людський фактор»? Які птахи уникають цивілізації, які пристосовуються?

Птахи і «людський фактор» - це окрема тема. До речі, одна з моїх улюблених. Тут можна багато говорити про види з великою пристосовуваністю до умов існування, які заселяють найбільш трансформовані біотопи та набувають високої чисельності. Часто такі види, зявившись у нас не так давно в результаті розширення свого ареалу, витісняють своїх родичів, які є автентичними для нашої місцевості видами. Чисельність місцевих видів скорочується, а види-чужинці займають їхній простір. Наприклад, таке відбувається з горихвісткою чорною, видом, який у природі живе у камянистих гірських ландшафтах. В умовах урбанізації вона чудово почуває себе поряд з людським житлом і витісняє місцевий вид горихвістку звичайну, яку зараз побачити за щастя. Те саме відбулось з горлицею звичайною, яку витіснила горлиця садова. Зараз горлиця звичайна живе переважно у лісах, а садова винятково в умовах населених пунктів. У дикій природі її уже немає. Саме тому важливо залишати значні простори нашої природи у незайманому стані. Будь-яка трансформація гірських річок, хребтів, природних лісових масивів, заплавних луків, призведе до втрати середовища існування цілого ряду видів птахів, які не можуть жити в інших умовах. Саме ці види є зникаючими та рідкісними, саме вони потребують охорони й особливого ставлення. Важливе не так фізична охорона, як охорона середовища їхнього існування.