< Попередня новина


Про равликів

  • Автор:  Пресслужба ДП "Виноградівське лісове господарство"
  • 24.06.2020 21:15 давність новини: 19 дн.
  • Категорія: Загальні новини

 

Ще не було восьмої години ранку, а з подвіря редакції районної газети «Новини Виноградівщини» виходить сусід Еміл з величким пластиковим пакетом. Виявляється, він приходить сюди час від часу, щоб назбирати біля двох кілограмів виноградних равликів. Тих самих, за які експортери платять непогані гроші й відправляють за кордон для тамтешніх гурманів. Але у Еміла є свої споживачі делікатесу – домашні качки, які живуть у невеличкому вольєрі. Вони із задоволенням пожирають цей надзвичайно цінний харч. Еміл збирає равликів на подвірї раз-двічі на тиждень і при цьому їх «поголів’я» не зменшується.  Причиною цього – тепла погода і вологе повітря, оскільки кожного дня або ночі випадає дощ.

         Жодних обмежень щодо збирання равликів  немає, каже директор ДП «Виноградівське лісове господарство» Василь Агій. Це один з небагатьох видів у природі, збирання яких не призводить до порушення екологічного балансу. Крім того равлики можуть завдавати шкоду сільському господарству, пожираючи молоді пагони та проростки різних культур.

 

Інтерес до равликів то посилюється, то спадає. У 90х роках, згадує василь Омелянович,   підприємці тимчасово заготовляли равликів на експорт у Шаланківських лісових угіддях, але це тривало буквально кілька років.

Недавно почалася нова хвиля інтересу до равликового бізнесу, пов’язана не лише із збиранням їх у дикій природі, але й  вирощуванням на спеціальних фермах. Свого часу повідомлялося про таке господарство в Нижньому Селищі. Про нього  багато писалося в засобах масової інформації як про першу на закарпатті равликову ферму. Подібні відкрилися ще в кількох областях України. Відтоді минуло буквально кілька років, але про експорт десятків тисяч тонн продукції щось не сути.

-         Як показала практичка зізнається власник ферми Михайло Демян – вирощування равликів на експорт далеко не прибутковий бізнес. Собівартість вирощування українських равликів становить 1,8 євро за кілограм.. У європві собівартість на порядок менша. Цьому є об’єктивні і суб’єктивні причини, пояснює фермер.  Коли доходить до експортування равлика, виявляється, що кінцевий результат не виправдовує витрачених коштів, часу і вкладеної роботи.

-          

Хто зміг заробити на равликах, то це консультанти, які рекламували цй бізнес, обіцяли рентабельність 98%, говорили про мінімум вкладень,  називали цю справу «бізнесом для лінивих». І продавали для тих, хто зацікавився проектом, маточне поголів’я равликів. Ще й зараз Інтернет рясніє оголошеннями й пропозиціями багато й легко заробити, займаючись равликами, але люди з досвідом застерігають, що це зовсім не легкий і зовсім не надприбутковий бізнес. Тому друга хвиля інтересу до равликів теж відступила. Як наслідок і фермерське виробництво і експорт равликів упав до мінімуму. За всі роки незалежної україни було експортовано всього 100 тонн равликів.

                                  

У підсумку селиський фермер відмовився від вирощування слимачків на експорт. Натомість равликова ферма пана Михайла – один із туристичних об’єктів Нижнього Селища, де гості можуть побачити технологію вирощування, дізнатися цікаві факти про равликів і продегустувати делікатесні страви за класичними рецептами, зокрема равлики-шафрано і равлики бургундські. Але й цей вид діяльності був актуальним суто до приходу в світ Ковід-19.  Деякі закарпатці, зокрема у Велятині вирощують равликів задля косметичних та лікувальних процедур, оскільки равлик – це ціла комора мікроелементів та корисних длоя шкіри компонентів, зокрема заліза, магнію, калію, фосфору, калію, натрію, кальцію, цинку, селену вітамінів В6, В12, вітаміну А, вітаміну Е, вітаміну К…

Слиз равликів містить важливі компоненти, які ефективно використовують для розгладжування й омолодження шкіри – мова йде про колаген та еластин.

Щодо диких виноградних равликів, то інформації про їх заготівлю нема. Хоча за межами краю в центральних областіх цим бізнесом займаються. Збирачі слимаків здають їх посередника по 5 гривень за кілограм. За день «улов» може становити 50-70 кілограмів. Заготівельні бази платять здавачам по 22 гривні, але приймають виключно великі партії виноградних равликів. На відміну від фермерських ці равлики  не потребують інвестицій, тому поки що викликають інтерес і у збирачів і у деяких підприємців. І у качок пана Еміла.